Короткий зміст твору клацат і мишачий король. "Лускунчик і мишачий король"

24 грудня будинок радника медицини Штальбаума. Всі готуються до Різдва, а діти - Фріц і Марі - здогадуються, що ж цього разу їм подарує вигадник і майстер хрещений, старший радник суду Дросельмейєр, який часто лагодив годинник у будинку Штальбаумів. Марі мріяла про сад та озеро з лебедями, а Фріц заявив, що йому більше подобаються подарунки батьків, якими можна грати (іграшки хрещеного зазвичай тримали подалі від дітей, щоб ті не зламали), а зробити цілий садок хрещеному не під силу.

Увечері дітей впустили до красуні-ялинки, біля і на якій були подарунки: нові ляльки, сукні, гусари та ін. Хресний зробив чудовий замок, проте ляльки, що танцюють у ньому, виконували одні й ті ж рухи, та й усередину замку не можна було потрапити, тому диво техніки швидко набридло дітям – лише мати зацікавилася складним механізмом. Коли всі подарунки розібрали, Марі побачила Лускунчика. Потворна лялька зовні здалася дівчинці дуже милою. Фріц швидко виламав Лускунчику пару зубів, намагаючись розколоти тверді горіхи, і іграшку почала опікуватися Марі. На ніч діти прибрали іграшки у скляну шафу. Марі затрималася біля шафи, розміщуючи свого підопічного з усіма зручностями, і стала учасницею битви мишачого семиголового короля та армії ляльок під проводом Лускунчика. Ляльки здалися під натиском мишей, і коли мишачий король уже підібрався до Лускунчика, Марі кинула в нього своїм черевичком.

Опритомніла дівчинка в ліжку з ліктем, порізаним розбитим склом шафи. Ніхто не повірив її розповіді про нічну подію. Хресний приніс відремонтованого Лускунчика і розповів казку про твердий горіх: у короля і королеви народилася прекрасна принцеса Пірліпат, але королева Мишильда, помстячи за родичів, убитих мишоловками придворного годинникара Дросельмейера (вони зжерли сала). Заспокоїти її тепер могло лише клацання горіхів. Дросельмейєр під страхом смертної кари за допомогою придворного зорельота вирахував гороскоп принцеси - повернути красу їй допоможе горіх Кракатук, розколотий юнаком особливим методом. Король відправив Дросельмейєра і звіздаря на пошуки порятунку; і горіх, і юнак (племінник годинникаря) були знайдені у брата Дросельмеєра в його рідному місті. Багато принців зламали зуби об Кракатук, і коли король пообіцяв видати дочку заміж за рятівника, вийшов племінник. Він розколив горіх і принцеса, сівши його, стала красунею, але юнак не зміг виконати весь обряд, бо Мишильда кинулася йому під ноги... Миша загинула, але хлопець перетворився на Лускунчика. Король вигнав Дросельмайєра, його племінника та зорельота. Однак останній передбачив, що Лускунчик буде принцом і потворність зникне, якщо він переможе мишачого короля і його покохає прекрасна дівчина.

Через тиждень Марі одужала і стала докоряти Дросельмеєру в тому, що він не допоміг Лускунчику. Той відповів, що лише вона може допомогти, бо править світлим царством. Мишачий король нагодився вимагати у Марі її ласощі натомість за безпеку Лускунчика. Батьки занепокоїлися тим, що завелися миші. Коли він зажадав її книжки та сукні, вона взяла на руки Лускунчика і заплакала - вона готова віддати все, але коли нічого не залишиться, мишачий король захоче загризти її саму. Лускунчик ожив і обіцяв подбати про все, якщо здобуде шаблю - з цим допоміг Фріц, який нещодавно відправив у відставку полковника (і гусар, що покарав за боягузтво під час бою). Вночі Лускунчик прийшов до Марі з закривавленою шаблею, свічкою та 7 золотими коронами. Віддавши трофеї дівчинці, він повів її у своє царство - Країну Казок, куди потрапили через батьківську лисячу шубу. Допомагаючи сестрам Лускунчика по господарству, запропонувавши потовкти в золотій ступці карамель, Марі раптом прокинулася у своєму ліжку.

Звичайно, ніхто з дорослих не повірив її розповіді. Про корони Дросельмайєр сказав, що це його подарунок Марі на її дворіччя і відмовився визнати Лускунчика своїм племінником (іграшка стояла на своєму місці у шафі). Тато пригрозив викинути всіх ляльок, і Марі не наважувалася заїкатися про свою історію. Але одного разу на порозі їхнього будинку з'явився племінник Дросельмайєра, який наодинці зізнався Марі, що перестав бути Лускунчиком, і зробив пропозицію розділити з ним корону та трон Марципанового замку. Кажуть, вона й досі там королева.

24 грудня в домі радника медицини Штальбаума йшли приготування до Різдва, а діти Марі та Фріц вже здогадувалися, що саме цього разу їм подарують, найбільше їх цікавив подарунок майстерного вигадника хресного Дросельмеєра, який був старшим радником суду і часто лагодив годинник у будинку у Штальбаумів. Марі завжди мріяла мати сад і озеро з лебедями, а Фріц взагалі сказав, що найбільше йому до смаку те, що дарують їм батьки. Цими іграшками принаймні можна пограти. Тому що зазвичай іграшки, які дарував хрещений, прибирали подалі від своїх дітей, щоби ті не змогли зламати їх.

Увечері дітей запускали до красиво прикрашеної ялинки і під нею на них чекали подарунки, сукні, нові ляльки, гусари та інше. Хресний зробив чудовий замок, і всі ляльки танцюючі в ньому постійно повторювали одні й ті ж рухи тіла, та й усередину самого замку потрапити було неможливо потрапити. Тому справжнє диво техніки швидко перестало подобатися дітям, і лише мати проявляла справжній інтерес до механізму. Коли всі подарунки були розібрані, Марі побачила клацанка. Лялька зовні виглядала потворно, але дівчинці вона сподобалася і здалася досить милою. Фріц дуже швидко відламав у клацака один із зубів, коли намагався розколоти твердий горіх, і тоді опікунством іграшки зайнялася Марі. На ніч усі іграшки були прибрані у скляну шафу. Марі на хвилину затрималася біля шафи, щоб краще розмістити в ньому свого опікуна і виявилася мимовільною учасницею битви мишачого короля з сімома головами та армії ляльок під чуйним очима самого Лускунчика. Лялькам довелося здатися під натиском мишей і тоді сам мишачий король почав підбиратися до Лускунчика, тоді Марі вчинила сміливо, і запустила в нього своїм черевичком.

Марі опритомніла вже у своєму ліжку, її лікоть був порізаний склом від шафи, що розбилася, і ніхто з рідних не вірив тому, що трапилося вночі. Хресний приніс їй Лускунчика, який уже був відремонтований і розповів їй свою казку про надзвичайно твердий горіх: у королеви та короля з'являлася чудова принцеса Пірліпат, але помстячи за загиблих родичів, королева Мишильда перетворила красуню на виродка. Для заспокоєння їй потрібно було лише клацати горіхи. Дросельмейєр, будучи під страхом смертної кари, наказав придворному зоречоти вирахувати гороскоп для принцеси і таким чином спробувати повернути її колишню красу. Король відправив Дросельмейєра і цього самого зірочок для того, щоб вони знайшли горіх і юнаки. Все було знайдено у брата Дросельмеєра у рідному йому місті.

Про Кракатук зламали зуби багато принців, і тоді король сказав, що видасть дочку за будь-кого, хто врятує її дочку. Викликався допомогти племінник короля, але довести справу до кінця йому не вдалося. Він зумів розколоти горіх, дістати звідти ядро ​​і принцеса з'їла його, але Мишильда кинулася під ноги і загинула, але хлопчик став Лускунчиком. Король прогнав з дому Дроссельдайєра та його племінника та зоречета теж. Однак звіздар передбачив, що Лускунчик стане принцом і отримана потворність зникне назавжди, але станеться це в тому випадку, якщо йому вдасться перемогти мишачого короля, і його любитиме чудова дівчина.
Через тиждень Марі була цілком здорова, тоді вона стала докоряти Дроссельдорфу, що той нічим не зміг допомогти Лускунчику. Той сказав. Що тільки вона здатна допомогти хлопчику, адже вона належить світлому царству. Мишачий король почав вимагати у Марі солодощі замість безпеки Лускунчика. Батьки переживали, що в будинку розлучилися миші. Тоді король почав вимагати від неї книжки та сукні, дівчинка заплакала і обняла Лускунчика, вона готова була віддати мишачому королю все, що він попросить, а коли нічого не залишиться, король попросить у неї життя. Лускунчик ожив від її сліз і сказав, що переможе короля, була б тільки шабля, але тут на допомогу прийшов Фріц, який нещодавно відправив у відставку полковника. Вночі Лускунчик з'явився до Марі з закривавленою шаблею, сімома коронами та свічкою. Коли він віддав усі трофеї дівчинці і повів її до Країни Казок, туди вони потрапили через лисячу батькову шубу. Потім Марі прокинулася у своєму власному ліжку.

Звичайно, ніхто так і не повірив Марі. Про корони Дюссельдорф відповів, що це його подарунок її на двохріччя і тим більше він не визнавав Лускунчика своїм рідним племінником, адже іграшка стояла на колишньому місці в шафі. Папа сказав Марі, що якщо вона ще раз згадає про цю історію, тоді йому доведеться викинути її ляльок. Одного дня на порозі їхнього будинку опинився племінник Дросельмайєра і зізнався Марі, що він уже не Лускунчик. Він запропонував їй поділити з ним корону Марципанового замку.

Короткий зміст казки «Лускунчик і мишачий король» переповіла Осипова А. З.

Звертаємо вашу увагу, що це лише короткий зміст літературного твору «Лускунчик та мишачий король». У цьому короткому змісті втрачено багато важливих моментів і цитати.

У німецькому романтизмі важко знайти суперечливішого художника, ніж Гофман. Юрист, композитор, музичний критик, карикатурист, письменник, Ернст Теодор Амадей Гофман відомий своїми романтичними, фантастичними та казковими, часто страшними історіями. Казка Гофмана «Лускунчик і мишачий король», опублікована 1816 року, світла та святкова.

Ялинка

24 грудня під Різдво дітям радника Штальбаума – Марі та Фріцу – було суворо заборонено входити до кімнати з ялинкою. Фріц, коли зовсім стемніло, бачив, як у кімнати таємно пробіг маленький чоловік, який тримав велику скриньку. Марі заплескала в долоні, і діти почали робити припущення, що цього разу подарує їм хресний Дросельмейєр. Фріц мріяв про солдатиків, а Марі - про чудове озеро з лебедями. Але Фріц практично сказав, що йому більше подобаються іграшки батьків, бо в них можна грати, а подарунки хрещеного дорослі прибирають, щоби діти їх не зламали. Так починає казку Гофман. "Лускунчик і мишачий король", короткий зміст якого покаже, що події підуть зовсім недбало, буде розглянуто нами далі.

Подарунки

Увечері для дітей двері відчинилися, і перед ними засяяла ялинка, вся обвішана іграшками.

Там були ляльки, гусари і нова сукня, яку Марі неодмінно хотілося надіти, і кінь, на якому вже скакав Фріц. Але дітей урочисто підвели до столу, на якому стояв замок, змайстрований Дросельмейєром. А дітям швидко стало нудно: ляльки весь час повторювали одні й самі рухи. Вони повернулися до своїх подарунків. І тут Марі побачила Лускунчика, який їй здався чудовим.

Батько пояснив їй, що людина розгризає горіхи. Марі стала вибирати найменші, щоб не зламати його, але Фріц вибрав найміцніший і найбільший горіх - крак, і три зуби у Лускучика зламалися. Марі загорнула бідолаху в хустку і почала казати.

Так продовжує розповідь Гофман. "Лускунчик і мишачий король" (короткий зміст) розповідає про те, що треба просто вміти любити і піклуватися і нікого не ображати.

Чудеса

Перед сном, а вже наближалася опівночі, діти забрали іграшки в шафу зі скляними дверцятами. Фріц швидко пішов спати, а Марі попросила дозволу ще трохи затриматися. Вона акуратно поклала Лускунчика в ліжечко і переставила його на полицю Фріца, до гусар. І раптом по всій кімнаті почалося тихе шелестіння та перешіптування. Годинник ожив і пробив дванадцять ударів глухо і хрипко. Марі злякала, коли побачила, що на годиннику поруч із совою сидить Дросельмейєр. І звідусіль почулося хихикання, біганина і тупіт, а з-під підлоги з усіх щілин вилізли миші з очима, що світилися. Це були незліченні полчища, які вишикувалися в строгому порядку. А біля ніг Марі, пробивши підлогу, вилізла величезна миша з сімома головами, на яких були золоті корони. Це продовжує казку Гофмана. «Лускунчик і мишачий король» (короткий зміст нами розглядається) стає все напруженішим у плані сюжету. Марі дуже злякалася, але почула за спиною наказ будуватися взводом.

За командою Лускучика, який був дуже гарний і весь сяяв, усі ляльки пішли у бій за перемогою.

Битва

Усі полки виступили вперед, пушкарі стріляли. У мишей летіли драже та пряники. Але миші все наступали. Обидві армії запекло билися. У мишей з'являлися нові й нові сили. Армія Лускунчика відступила до канапи. У його плащ вчепилися миші, і до нього підскочив мишачий король. Становище було критичним. Марі потрапила в мишачого короля, кинувши в нього свій черевичок, і зомліла. Казка (Гофман) "Лускунчик імишачий король", короткий зміст тут викладається, змушує задуматися, про що вона?

Хвороба

Вранці Марі опритомніла у своєму ліжечку, і всі її розповіді про велику битву між ляльками та мишами прийняли за нісенітницю і хворобу.

Її відвідав хрещений і приніс Лускунчика, якого він виправив, і розповів казку, як народилася принцеса на ім'я Пірліпат, яку охороняло багато нянечок. На честь народження принцеси було влаштовано бенкет, який без запрошення з'явилася королева Мишильда і з'їла все сало, призначене виготовлення ковбас. Дросельмеєр за допомогою машинок обіцяв назавжди вигнати Мишильду з палацу. Багато родичів мишачої королеви в них загинули, і вона пообіцяла помститися за них. Мишильда пробралася в ліжечко принцеси і - о жах! - знівечила красуню. Рот у неї став величезним, і вона весь час клацала горіхи. Щоб повернути їй колишню подобу, треба було розгризти і з'їсти горіх Кракатук.

Але спершу його треба було знайти. Племінник Дросельмейєра не тільки знайшов цей горішок, а й розгриз його, і принцеса, з'ївши ядерце, стала красунею. Але сам молодик перетворився на Лускунчика. Мишильда померла, але в неї залишився семиголовий син. Якщо її знищить Лускунчик і його покохає прекрасна дама, то він знову стане гарним хлопцем. Зміст книги «Лускунчик і мишачий король» закликає думати про багато перешкод на шляху того, хто хоче стати людиною.

Перемога

А миші ночами поводилися нахабно. Вони гризли іграшки та книжки Марі. Якось уночі мишачий король заліз на плече дівчинки. Але Лускунчик за допомогою Марі роздобув шаблю, якою знищив злого мишачого короля, і підніс Марі всі його корони. Через лялькову шафу по лисячій шубі Лускунчик привів Марі в чарівну Країну Солодощів. Там був і Льодяничний луг, і Апельсиновий струмок, і Рожеве озеро, через яке дельфіни доставили Марі та Лускунчика до столиці - Конфетенбурга. Це справді чарівна добра історія - зміст казки «Лускунчик і Мишачий король» Гофмана.

Ранок

Марі ніхто не повірив, що вона побувала в Марципановому замку і надивилась усіляких чудес. Про корони хрещений сказав, що то його давній подарунок Марі. А потім з'явився складний та приємний племінник хрещеного, який подарував Фріцу нову шаблю, а Марі – уколок. Він зізнався Марі, що він уже не Лускучик, і запропонував їй виїхати до його країни. Через рік він відвіз її в державу, сповнену чудес і диванок.

На цьому закінчується казка та її короткий переказ. «Лускунчик і мишачий король», написаний Гофманом, ставить нам безліч запитань, наприклад, про те, чому, будучи дітьми, всі радіють і журяться безпосередньо і куди це все потім зникає.

Аналіз казки Гофмана Е. "Лускунчик і мишачий король"

Задум "Лускунка" народився в результаті спілкування Гофмана з дітьми свого друга Ю.Е.Г. Хітцига - Марі та Фріцем (недарма герої казки носять їхні імена). Письменник частенько майстрував їм до Різдва іграшки, і серед них цілком міг бути так званий Nubknacker.

У прямому перекладі німецьке слово Nubknacker означає "розколювальник горіхів". Звідси й безглузді назви перших російських перекладів казки - "Гризун горіхів і царів мишей", або ще більше - "Історія щипців для горіхів", хоча зрозуміло, що у Гофмана це явно ніякі щипці. Лускунчик був популярною в ті часи механічною лялькою - солдатиком з великим ротом, завитою бородою і кіскою ззаду. У рот вкладався горіх, сіпалася кіска, щелепи стуляли - крак! - і горіх розколотий.

У "Лускунчику" неважко побачити характерну для Гофмана двоїстість сюжету. У чудові події, які відбуваються в ній, можна вірити, а можна легко списати їх на фантазію дівчинки, що загралася, що, загалом, і роблять всі дорослі.

Говорячи про композицію, відзначимо наявність сильних композиційних позицій, яких традиційно відносять початок і фінал тексту. Початок – як запрошення до розмови, фінал – як вершина, що дозволяє по-новому оглянути прочитане. Так, різдвяна атмосфера, задана на початку «Лускунчика та мишачого короля» Е.Т.А. Гофмана, накладає особливий відбиток на розвиток сюжету. Казка будується за принципом «оповідання в оповіданні», які з'єднані двома персонажами – майстром Дросельмейєром та його племінником, молодим Дросельмейєром із Нюрнберга. На першому плані, зараз, перед очима читача розгортається історія про те, як Марі, дочка радника медицини Штальбаума, рятує Лускунчика, зачарованого

молодого Дросельмеєра. У цю історію вкраплена розповідь з минулого про те, як молодий Дросельмейєр перетворився на виродка-Лускунчика,-казка про твердий горіх Кракатук і принцесу Пірліпат.

З першого ж розділу поринаєш у таємничий, загадковий, фантастичний світ. Читаєш казку, і уяву малює різдвяний стіл, весь заставлений чудовими подарунками, святкову ялинку, маленьку дівчинку Марі, казкове озеро з чудовими лебедями. З тривогою гортаєш сторінки, на яких описується битва Мишиного короля та Лускунчика. Головні герої твору - Марі, Лускунчик, Дросельмейєр та Мишачий король. Марі - маленька дівчинка років семи, тямуща, добра, смілива і рішуча. Вона - єдина, хто розумів і любив Лускунчика, хто розгледів за непоказною зовнішністю чесне та благородне серце. Любов Марі самовіддана. Рятуючи Лускунчика під час бою, вона, обмираючи від страху, кинула в мишей туфельку, а потім, плачучи, віддавала їм своїх улюблених цукрових лялечок, аби вони не чіпали.

Історія Марі та Лускунчика завершує та «віддзеркалює» історію Пірліпат та Лускунчика. Зла фея Мишильда перетворила красуню Пірліпат на потворне чудовисько. Молодий Дросельмейєр розколов для принцеси горіх Кракатук, з'ївши ядерце якого, вона повернулася на вигляд красуні. Але зла Мишильда перетворила за це юнака на виродка-Лускунка. За обіцянкою короля, батька принцеси, герой, який розчаровує Пірліпат, мав отримати її руку та королівство. Однак, коли бідний хлопець постав перед врятованою принцесою у всьому своєму неподобстві, «принцеса закрила обличчя обома руками і закричала:

- Он, геть звідси, неприємний Лускунчик! ».

Марі побачила Лускунчика у вигляді кумедної і не дуже складної іграшки. «Уважно вдивляючись у славного чоловічка, який полюбився їй з першого погляду, Марі помітила, якою добродушністю світилося його обличчя». Несподівано потрапивши у вир чарівних

Марі врятувала Лускунчика і допомогла йому перемогти Мишиного короля. Вона дізналася, що Лускунчик – король чарівної лялькової країни. Почувши розповідь хресного про горіх Кракатук, Марі зрозуміла, що Лускунчик і є зачарований молодий Дросельмейєр. Вона

продовжувала вірити в це, коли всі навколо сміялися над нею. Якось у Марі вирвалося вголос: «Ах, милий пане Дросельмейєр, якби ви насправді жили, я не відкинула б вас, як принцеса Пірліпат, за те, що через мене ви втратили свою красу!». Після цієї фрази вона раптом знепритомніла, а прийшовши до тями, дізналася, що щойно в гості до Штальбаумів приїхав молодий племінник Дросельмейєра з Нюрнберга (тобто, до Лускунчика повернувся його людський образ). Він дякує Марі і просить її

руки. Казка закінчується розповіддю про їхнє весілля через рік і про те, що «Марі, як кажуть, ще й досі королева в країні, де, якщо тільки в тебе є очі, ти всюди побачиш сяючі гаю, прозорі марципанові замки – словом, всякі дива і дива». У літературознавчих роботах, казка «Лускунчик і Мишачий король» є вигадливими варіаціями на тему знаменитого казкового мотиву «Красуня і чудовисько». У рамках сюжетної схеми «красуня і чудовисько» зазвичай діють три персонажі: героїня-красуня, батько, через який красуня втягується в історію, і чудовисько, яке виявляється зачарованим принцем і рятується красунею.

У «Лускунчику» перша сюжетна лінія будується навколо Марі, її хрещеного радника Дросельмейєра та Лускунчика, зачарованого молодого Дросельмейєра. У другій сюжетній лінії – казці про горіх Кракатук – діють принцеса Пірліпат, її батько-король (через якого зав'язується вся історія і який перекладає її розвиток на

придворного чудодія Дросельмейєра), Дросельмейєр (залучений до історії, що займає далі позицію батька і, у свою чергу, що втягує в історію свого племінника, молодого Дросельмейєра з Нюрнберга) та молодий Дроссельмейєр.

Гофман, з характерною для нього віртуозністю та гумором, грає схемою «красуня та чудовисько». Красуня Пірліпат перетворюється на чудовисько. Молодий Дросельмейєр (у позиції «героя-красеня») розчаровує чудовисько Пірліпат. За це Мишильда перетворює його самого на іграшку-виродка (позиція «жахливі»). Красуня Пірліпат

мала б урятувати його у відповідь, але вона виганяє його. Марі (у позиції

«героїні-красуні») знаходить Лускунчика («чудовисько») і розчаровує його.

Краса Пірліпат – зовнішня. Перше, що розповідається про принцесу в казці, - те, що у короля народилася красуня-дочка, і далі описується її лілейно-біле личко, блакитні очі і золоте волосся. Казка показує, що зовнішня краса ненадійна та невдячна.

Описи зовнішності Марі в ході казки, майже до її кінця, зовсім не дається, бо це неважливо. Краса Марі та молодого Дросельмейєра – внутрішня, краса серця, яка рятівна і здатна творити чудеса.Велика голова безглуздо виглядала в порівнянні з тонкими ніжками, і плащ на Лускунчику був вузький і смішний, стирчав, ніби дерев'яний, а на голові красувалася шапочка рудокопа» Але в Лускунчику головне не його потворність, а внутрішній світ і його душа.

В історії Лускунчика стикаються і взаємодіють три різні світи – світ людей, світ мишей та світ ляльок. Події казки відбуваються в особливо призначений для цього час. Казка починається словами: «Двадцять четвертого грудня...». Святвечір, напередодні Різдва, асоціюється з часом очікування дива у християнській традиції, а

саме Різдво – з часом творення дива. Битва Лускунчика і Мишиного короля відбувається після того, як годинник відбив 12, - число-символ часу, пов'язане із завданнями, часто теж дванадцятьма, які повинні бути виконані, перш ніж герой зможе звільнитися (за аналогією з дванадцятьма подвигами Геракла,

наприклад).

Минуле (історія Пірліпат і Лускунчика) має завершитися і розв'язатися, «коли приходить термін», – тепер (час історії Марі та Лускунчика). І насправді теж співіснують два різних часу: дня (світ повсякденного життя сімейства радника медицини Штальбаума) і ночі (коли діють миші та ляльки, свідком і

учасником чого стає Марі). Всі ці світи та часи пов'язує між собою Християн Еліас Дросельмейєр. У минулому він був придворним вартових справ майстром і чудодієм при дворі батька принцеси Пірліпат. В даний час він є хрещеним Марі, старшим радником суду і «великим майстерником», який вміє лагодити годинник і створювати дивовижні механічні подарунки для своїх друзів. І в минулому, і в теперішньому, і серед людей, і серед ляльок Дросельмейєр виступає як майстер часу та чудес.

Образ Дросельмейєра проявляється і як добрий, і як злий початок. Часто він втілюється в образі людини - чарівника, старця, казкаря, іноді в образі надприродних істот - наприклад, гномів, ельфів, лісовиків і т. д., в низці казок - у вигляді чарівної тварини, яке веде себе і розмовляє, як людина .

Зазвичай «дух» з'являється, коли герой перебуває у відчайдушному становищі і не зміг би з нього вибратися без якогось додаткового знання чи ідеї (які є, за Юнгом, «духовними функціями»).

У повній відповідності з цим, майстер Дроссельмейєр вперше виникає в «Лускунчику» як «маленький темний чоловічок з великим ящиком під пахвою», що прошмигує через передпокій Штальбаумов на святвечір. У вигляді маленького лялькового чоловічка Дросельмейєр з'являється і зникає у дверях зробленого ним для Марі та Фріца лялькового замку. Саме його Марі несподівано бачить тим, хто сидить на годиннику замість сови перед битвою ляльок і мишей. Ти, як Пірліпат, природжена принцеса: ти правиш прекрасним, світлим царством. Але багато доведеться тобі терпіти, якщо ти візьмеш під свій захист бідного виродка Лускунчика! Адже мишачий король стереже його на всіх шляхах та дорогах.

Знай: не я, а ти, ти сама можеш врятувати Лускунчика. Будь стійкою та відданою».

Є в казці Гофмана і чарівні предмети: туфелька Марі та шабля Лускунчика. Гофман розпоряджається ними по-своєму. Героїня пов'язана з чарівними предметами. У трагічний момент бою Марі, щоб врятувати Лускунчика, жбурляє свою туфельку в саму гущавину мишей, прямо в короля, і це вирішує результат бою. На запитання Фріца, брата Марі, про

тому, чому у Лускунчика, якого Дросельмейєр полагодив, немає шаблі, він сердито пробурчав: «Шабля Лускунчика мене не стосується. Я вилікував його – нехай сам роздобуває собі шаблю, де хоче». Лускунчик попросить про шаблі Марі, і вона знайде йому шаблю, якою він потім і вб'є Мишиного короля.

Красуня – людина зі світу реального, чудовисько – істота зі світу умовного, казкового, яке завдяки красуні повернеться у реальний світ. У стані «потвори»,

його стать взагалі може бути визначено як «воно». Саме такою є традиційна кінцівка багатьох чарівних казок. І саме тому людство так любить “happy end”, історії зі щасливим кінцем, що повертає нас до нашого витоку, цілісності.

Є в казці Гофмана і ще одна пара – Лускунчик та Мишачий король.

У казці «Лускунчик і мишачий король» Гофман, як і його персонаж Дросельмейєр, явно насолоджувався розмовою про красу уявної та справжньої, про те, як суща нісенітниця (як, наприклад, кинутий у мишей черевичок) може мати великі наслідки, і про те, як

Зовсім поряд співіснують і взаємоперетинаються світи і часи. Відповідно до цього в гофманівському тексті переплелися романтика і пародія, створюючи історію, призначену для тих, у кого «є очі», і хто може побачити «... всякі дива і дива».

Казка закінчується перемогою добра на злом, надії над безвір'ям, терпіння над байдужістю. В нагороду за все Марі не тільки стає другом Лускунчика, а й у реальному житті зустрічає племінника радника Дросельмейєра – своє кохання. Таким чином, Гофман говорить нам, що добро, терпіння, турбота, чуйність, хоробрість, віра можуть перемогти будь-яке зло і зробити людину по-справжньому щасливою.

Опис роботи

Задум "Лускунка" народився в результаті спілкування Гофмана з дітьми свого друга Ю.Е.Г. Хітцига - Марі та Фріцем (недарма герої казки носять їхні імена). Письменник частенько майстрував їм до Різдва іграшки, і серед них цілком міг бути так званий Nubknacker.
У прямому перекладі німецьке слово Nubknacker означає "розколювальник горіхів". Звідси й безглузді назви перших російських перекладів казки - "Гризун горіхів і царів мишей", або ще більше - "Історія щипців для горіхів", хоча зрозуміло, що у Гофмана це явно ніякі щипці. Лускунчик був популярною в ті часи механічною лялькою - солдатиком з великим ротом, завитою бородою і кіскою ззаду. У рот вкладався горіх, сіпалася кіска, щелепи стуляли - крак! - і горіх розколотий.

Повість «Лускунчик і Мишачий король» Гофмана була написана в 1816 і в тому ж році опублікована в збірці «Дитячі казки». В основі сюжету казки для дітей лежить протистояння двох вигаданих царств: Мишиного та Лялькового.

Щоб краще підготуватися до уроку літератури, рекомендуємо читати онлайн короткий зміст «Лускунчик і Мишачий король». Короткий переказ твору також стане в нагоді для читацького щоденника.

Головні герої

Лускунчик– потворна іграшка, на яку був перетворений юний племінник Дросельмейєра.

Марі Штальбаум- Семирічна дівчинка, добра відкрита, з чуйним серцем.

Мишачий король- Жорстокий і підступний король мишачого королівства.

Інші персонажі

Фріц Штальбаум- Брат Марі, відважний і рішучий хлопчик.

Дросельмейєр– старший радник суду, хрещений Марі та Фріца, на всі руки майстер.

Ялинка

Напередодні Різдва Фріц та Марі з нетерпінням чекають, коли їх покличуть до ялинки розпаковувати подарунки. Особливі надії вони покладають на подарунок від їхнього хрещеного Дросельмейєра, який «завжди майстрував гарну, вигадливу іграшку, над якою багато працював».

Подарунки

Серед подарунків Марі знаходить «ошатні ляльки, гарненький іграшковий посуд», а також ошатне шовкове плаття. Фріц також отримує бажане – чудового гнідого коня та ескадрон гусар.

Діти милується подарунком Дросельмейєра – музичним замком «з безліччю дзеркальних вікон та золотих веж» та з танцювальними фігурками.

Улюбленець

Марі зауважує, що під ялинкою лежить «чудовий чоловічок», покликаний «акуратно розгризати тверді горіхи». Дівчинка швидко прив'язується до нової іграшки, яку дуже швидко ламає пустун Фріц.

Чудеса

Перед сном діти укладають свої чудові іграшки у скляну шафу. Несподівано перед очима здивованої Марі з-під статі з'являються «сім мишачих голів у семи яскраво блискучих коронах» – це Мишачий король, який має намір атакувати скляну шафу з іграшками.

Битва

Лускунчик перебирає командування армією Фріца. Битва між іграшками та мишами йде не на життя, а на смерть. Бажаючи врятувати милого Лускунчика, Марі кидає в Мишиного короля свій черевичок. Від сильного хвилювання дівчинка непритомніє, не помітивши, що її рука порізана осколками розбитої скляної шафи.

Хвороба

Наступного ранку Марі з жаром починає розповідати про події минулої ночі, але їй ніхто не вірить. В результаті «кілька днів їй довелося лежати в ліжку та ковтати ліки».

Старий радник Дросельмеєр приходить відвідати Марі і розповідає їй казку про твердий горіх.

Казка про твердий горіх

З самого народження принцеса Пірліпат вражала всіх своєю красою – не було на світі дівчинки, прекраснішою за неї.

Якось король просити приготувати його улюблені ласощі – ковбаси. Добра королева поділилася з Мишильдою – королевою мишей – шматочком сала, але тут прибігла вся мишача рідня, і враз знищила майже всі сало.

Розгніваний король вигнав Мишильду та всіх її підданих із палацу, на що вона пообіцяла неодмінно помститися йому.

Продовження казки про твердий горіх

Дочекавшись поки королівські няньки заснуть, Мишильда перетворила Пірліпат на потвору. Королівський годинникар Дросельмейєр отримав наказ протягом місяця повернути принцесі її ангельський образ. За допомогою придворного зоречета він з'ясував, що врятувати принцесу від мишачого закляття допоможе горіх Кракатук, поданий особливим чином юнакам, який ніколи не голився і не носив чобіт.

Кінець казки про твердий горіх

Після п'ятнадцяти років мандрівок Дросельмейєр випадково знайшов твердий горіх Кракатук у рідному Нюрнберзі, у двоюрідного брата. До того ж під усі описи підходив і його племінник, прекрасний юнак Лускунчик. Йому вдалося розчарувати принцесу, але на останньому кроці він оступився. В «одну мить юнак став так само потворний, як до того принцеса Пірліпат».

Дядько та племінник

"Марі ні хвилини не сумнівалася вже під час розповіді", що все почуте - чиста правда, і лише журилася, що Дросельмейєр ніяк не допоміг своєму племіннику.

Перемога

Мишачий король починає шантажувати Марі, але вона не витримує і про все розповідає Лускунчику.

Вночі іграшка оживає і безстрашно вбиває супротивника, після чого підносить Марі «сім золотих корон мишачого короля».

Лялькове царство

Лускунчик веде її в прекрасне лялькове царство, розташоване в старій шафі. Дівчинка із захопленням розглядає Мигдально-Ізюмні ворота, Різдвяний ліс, Апельсиновий струмок і багато інших чудес, які, немов барвистий калейдоскоп, проносяться перед очима.

Столиця

На «двох золоточешуйчастих дельфінів, запряжених у раковину», Лускунчик і Марі вирушають до столиці лялькового царства – Конфетенбург. У Марципановому замку Марі разом із сестрами Лускунчика готує чудові солодощі, тоді як маленький сміливець розповідає «про страшну битву з полчищами мишачого короля».

Висновок

Марі розповідає про свою чудову подорож батькам, але ті лише сміються. Несподівано в будинку Штальбаумов з'являється гарненький хлопчик – племінник їхнього хрещеного, радника Дросельмейєра.

«Щойно молодий Дросельмейєр опинився наодинці з Марі», він зізнається, що він і є той самий Лускунчик, який, завдяки Марі, позбувся страшного прокляття. Він робить пропозицію руки і серця дівчинці, а через рік відвозить її в чарівне лялькове королівство.

Висновок

Гофман вдалося написати чудову казку, в якій практично відсутня грань між реальним і фантастичним світом. Вона вчить дітей добру, справедливості та самопожертви.

Після ознайомлення з коротким переказом «Лускунчика» рекомендуємо прочитати повість Гофмана у повному варіанті.

Тест по повісті

Перевірте запам'ятовування короткого змісту тестом:

Рейтинг переказу

Середня оцінка: 4.6. Усього отримано оцінок: 210.