Чому немає прямих витрат 1с 8.3. Рознесення непрямих витрат, що списуються на собівартість

Налаштування "Перелік прямих витрат" у податковому обліку у програмі 1С Бухгалтерія 8.3 редакції 3.0.

У програмі 1С Бухгалтерія 8.3 редакції 3.0 інтерфейс "Таксі" налаштування облікової політики щодо податкового обліку здійснюється в меню [Головне => Налаштування => Податки та звіти => Податок на прибуток], де зокрема і є гіперпосилання "Перелік прямих витрат", якою йдеться у цій статті.

Відповідно до Податкового кодексу РФ, витрати на виробництво та реалізацію, здійснені протягом податкового періоду, поділяються на пряміі непряміВитрати.

Прямими витратами визнаються витрати на сировину і матеріали, з яких безпосередньо виготовляється конкретна продукція, і навіть ті витрати організації, які можна чітко віднести до виду товарів, робіт чи послуг.

Проте більшість організацій несуть такі витрати, які не можна прямо співвіднести з випуском одного конкретного виду товарів, наданням одного виду послуг або виконанням конкретного виду робіт. Тому такі витрати розподіляються між усіма видами продукції. Такі витрати називаються непрямими.

Безсумнівно, в організацію вигідно якнайбільше витрат включити до складу непрямих витрат, оскільки вони зменшують базу з податку прибуток у тому періоді, коли було вироблено.

Прямі ж витрати, що стосуються незавершеного виробництва, готової продукції складі, і навіть до відвантаженої, але з реалізованої продукції, у період не списуються, чекають вони своєї " реалізації " .

Витрати, які наша конфігурація не знайде у налаштуванні "Перелік прямих витрат", будуть інтерпретовані як непрямі. Іншими словами, це налаштування визначає не тільки, які витрати будуть прямими, але і які витрати ставитимуться до непрямиму податковому обліку.

Виняток становлять прямі витрати торгових організацій за операціями придбання та реалізації покупного товару, про них програма і так знає, що вони є прямими. Що це за витрати, трохи нижче буде написано.

У нашій конфігурації налаштуванням "Перелік прямих витрат" для податкового обліку слід потурбуватися тільки для прямих витрат, пов'язаних із виробництвом, виконанням робіт та послуг виробничого характеру.

До речі, не намагайтеся знайти в налаштуваннях облікової політики бухгалтерського, а не податкового обліку в нашій програмі 1С Бухгалтерія 3.0 гіперпосилання для поділу витрат у бухгалтерському обліку на прямі та опосередковані. Її там немає, а чому?

У бухгалтерському обліку відношення витрат до прямих чи непрямих визначається номером витратного рахунку, у якому вони враховуються. Прямі витрати на бухгалтерському обліку враховуються по дебету рахунку 20 " Основне виробництво " , чи 23 рахунку " Допоміжні виробництва " . Непрямі витрати, які наприкінці місяця доведеться розподіляти за видами діяльності, враховуються на 25-му рахунку "Загальновиробничі витрати", на 26-му рахунку "Загальногосподарські витрати" та на 44-му рахунку "Витрати на продаж".

Цікаво, що у нашій програмі у податковому обліку прямі витрати можуть відображатися за різними рахунками: 20-м, 25-м, 26-м.

Організація не має права довільно відносити витрати саме до непрямим, потрібно обґрунтувати, чому їх не можна вважати прямими. Відсутність в обліковій політиці обґрунтування розподілу витрат на прямі та непрямі може призвести до того, що податківці по-своєму визначать перелік прямих витрат за конкретним видом діяльності та перерахують компанії податок на прибуток з відповідними наслідками.

Виробничі організації ще вправі доводити, які витрати вони не включати у прямі витрати.

Для торгових організацій або, точніше кажучи, для будь-яких організацій у їхній торговій діяльності перелік витрат, які вважаються прямими, суворо регламентований.

Прямими витратами для них вважаються:

вартість придбання товарів, реалізованих організацією протягом звітного чи податкового періоду;
витрати на доставку реалізованих покупних товарів до складу організації торгівлі, якщо ці витрати не були включені в ціну придбання товарів. А якщо вони були включені в собівартість, то вони теж будуть прямими, що знаходяться всередині собівартості реалізованого товару, вони ж збільшили собівартість придбаних товарів, чи не так?

Давайте відразу розберемося, яким чином визначати частку транспортних витрат, що підлягають списанню як прямі, частку, яка стосується саме реалізованого товару.

Дійсно, при приході товару транспортні послуги відносяться до всієї партії різноманітного товару, а списати нам треба витрати тільки в частині проданого в поточному періоді товару з цієї партії.

Існують два методи обліку та визначення частки транспортних витрат, що відноситься до реалізованого товару:

у собівартості куплених товарів, тобто на 41-му рахунку;
як окремий вид видатків у складі витрат обігу, тобто на рахунку 44.01 "Недоліки обігу в організаціях, які здійснюють торговельну діяльність".

Вибраний спосіб слід закріпити у наказі про облікову політику податкового обліку.

У нашій програмі налаштування методу списання транспортних витрат шукати марно, воно відсутнє, а чому?

Тому що просто при кожному методі необхідно використовувати в нашій програмі різні документи, ось так необхідний метод і вийде.

При методі обліку транспортних витрат у собівартості куплених товарів використовується документ надходження дод. витрат [купівлі => купівлі => надходження дод. витрат].

Другий метод закликає нас враховувати всі транспортні витрати в загальній купі на рахунку 44.01 "Недоліки обігу в організаціях, які здійснюють торговельну діяльність".

Оприбуткування транспортних витрат у цьому випадку здійснюється у нашій програмі документом надходження (акт, накладна)з видом операції "Послуги (акт)" [купівлі => покупки => надходження (акти, накладні)], причому вони приходять як послуга, надана сторонньою організацією, з витратним рахунком 44.01.

Наприкінці місяця виникає завдання списати з 44-го рахунку лише частину транспортних витрат, що відноситься до реалізованих за місяць товарів. Це робиться в нашій програмі під час виконання регламентної процедури закриття місяця.

Докладніше вивчити бухгалтерський, податковий облік та роботу у програмі 1С Бухгалтерія редакції 3.0 можна, пройшовши відповідний очний курс навчання у Навчальному центрі "1С Консалтинг", Москва.

Підприємства, здійснюють виробничу діяльність, несуть основні прямі виробничі витрати, соціальній та них можуть виникати загальновиробничі чи загальногосподарські витрати. Якщо з прямими витратами все щодо просто, вони ставляться безпосередньо на випущену продукцію, роботи, послуги (ПРУ), то загальновиробничі/загальногосподарські витрати необхідно розподіляти між видами ПРУ. Як це відобразити у «1С:Бухгалтерія» 8.3 розповімо у нашій статті.

Формування ОПР

Загальновиробничі витрати формуються на однойменному бухгалтерському рахунку 25. Формування чи нарахування витрат здійснюється за дебетом 25 рахунки. Крім синтетичного розрізу на рахунку передбачені аналітичні розрізи:

Підрозділи;
Статті витрат.

Накопичені загальновиробничі витрати можна проаналізувати типовим стандартним бухгалтерським звітом, наприклад, «Оборотно-сальдова відомість за рахунком»:

Щомісяця загальновиробничі витрати розносяться на рахунок 20 «Основне виробництво». Рахунок 25 на кінець місяця повинен мати нульове сальдо.

На рахунку 20 також є аналітичні розрізи:

Підрозділи;
Номенклатурні групи;
Статті витрат.

Накопичені витрати основного виробництва також аналізуємо через оборотно-сальдову відомість за рахунком:

Розподіл 25 рахунки на 20 рахунок відбувається між номенклатурними групами, де зосереджені види ПРУ, що виробляється.

Методи розподілу загальновиробничих витрат

Для рознесення витрат потрібне встановлення бази рознесення або вибір методу рознесення. Встановлення методів проводиться в обліковій політиці організації:

Методи рознесення є записи в регістрі відомостей, що встановлюються кожної організації:

Показаний на скріншоті запис регістру трактується наступним чином: починаючи з 01 червня 2018 року, в організації ТОВ «Свято ласуна» витрати за рахунком 25 у розрізі будь-якої статті витрат та підрозділи «Основний підрозділ» розносяться пропорційно до оплати праці. Як базу можна вибирати одне із запропонованих типових значень:

Залежно від виду бази у регістрі стають доступними заповнення інші необхідні поля. Наприклад, для окремих прямих статей необхідно вказати їхній перелік за допомогою підбору:

Як правило, в обліковій політиці підприємства встановлюється одна база для загальновиробничих витрат за всіма статтями та всіма підрозділами. Для скорочення кількості записів методи можуть бути встановлені відразу для всіх статей та підрозділів. Щоб встановити метод всім статей одноразово, досить заповнювати у регістрі відомостей значення статті витрат. Той самий принцип діє на рахунки витрат і підрозділи організації.

Необхідно врахувати, що система працює з методами розподілу у порядку пріоритетів. Найвищий пріоритет має той запис, який містить більш детальну інформацію.

p align="justify"> Наступним важливим параметром для рознесення загальновиробничих витрат є налаштування переліку прямих витрат для податкового обліку витрат з податку на прибуток. Їх перелік налаштовується у розділі податків та звітів для конкретної організації:

Зазначений перелік визначає види статей витрат, які не відноситимуться до витрат поточного періоду з метою оподаткування прибутку, а увійдуть у собівартість ПРУ та можуть бути залишені у незавершеному виробництві, якщо на підприємстві має місце тривалий виробничий процес:

У нашому прикладі до прямих зараховуються матеріальні витрати, амортизація та зарплата для всіх підрозділів та рахунків витрат.

Після виконання чи перевірки коректності методів розподілу переходимо до безпосереднього закриття рахунку 25.

Закриття виконується через помічника, доступного через «Операції-Закриття періоду», з урахуванням певної послідовності дій:

У цьому прикладі всі попередні операції виконані. Можемо примусово виконати операцію "Закриття рахунків 20, 23, 25".

Для аналізу проводок та рознесення непрямих витрат використовуємо довідку-розрахунок та звіт «Аналіз рахунку»:

Бачимо, що на 25 рахунку був один підрозділ витрат – основний, та статті витрат:

Внески до ФСС від СР та ПЗ;
Оплата праці;
Інші витрати;
Страхові внески.

На рахунку 20 випускалися ПРУ з двох номенклатурних груп:

Продукція;
Переробка давальницької сировини.

База показує суму оплати праці розрахунку частки розподілу витрат.

При рознесенні між номенклатурними групами в алгоритмі закриття для кожної статті витрат і кожного підрозділу використовується формула:

Сума розподілу за номенклатурними групами = Сума ОПР * (Сума бази за кожною номенклатурною групою/Сума бази за всіма номенклатурними групами).

Перевіримо розрахунок за основним підрозділом та статтею витрат «Оплата праці», яка становить 60 000 руб.

За продукцією база становить 95 000 руб., з переробки - 70 000 руб.

Сума розподілу за продукцією: 60 000 * (95 000/165 000) = 34 545, 45 руб.
Сума розподілу з переробки: 60 000*(70/165 000) = 25 454, 55 руб.

Розраховані суми аналогічні до сум у звіті «Аналіз рахунку». Для решти статей цей розрахунок також є коректним.

Проаналізуємо стан розподілу у податковому обліку з прикладу «Інших витрат». Нагадаємо, що ця стаття не є прямою, отже, вона зараховується до витрат теперішнього часу і в податковому обліку має бути списана на рахунок 90, а не на рахунок 20 як у бухгалтерському.

Звітом «Аналіз рахунку» переконуємось у коректності розрахунку:

На 20 рахунок сума 75 000 руб. віднесено як тимчасові різниці, на 90 рахунок як тимчасові різниці з мінусом та як податковий облік з плюсом. Таким чином, дотримується принципу податкового обліку БО = НУ + ПР + ВР. Між номенклатурними групами витрати ГПР розподілилися у повній відповідності до бази рознесення.

Розподіл загальновиробничих та загальногосподарських витрат реалізовано у «1С:Бухгалтерія 8.3» аналогічними методами. Усі перелічені особливості застосовні й у загальногосподарських витрат.

Оскільки нашій країні є різницю між двома видами обліку - бухгалтерським і податковим, то за відображенні у тому регістрах прямих і непрямих витрат можуть бути розбіжності.

Так, відповідно до чинних положень про організацію бухгалтерського обліку, до стандартних або звичайних витрат відносяться всі платежі та витрати, пов'язані з виробництвом готової продукції, купівлею та реалізацією товарів, здійсненням робіт або наданням послуг. Перелік статей видатків у 1С Бухгалтерія 8.3 визначається підприємством самостійно. Саме він є основою для аналітичного обліку понесених витрат.

У теорії та практиці управління фінансами виділяють два види витрат – прямі та непрямі. Під прямими розуміються витрати, понесені у процесі виробництва окремого конкретного виду продукції, робіт чи послуг. Їх можна ідентифікувати та включити у собівартість саме цього виду продукції чи послуг.

У 1С Бухгалтерія такі витрати, зазвичай, враховуються на рахунках 20, 23 чи 29 залежно від цього, якому етапі вони понесені (під час основного виробничого процесу чи допоміжного і обслуговуючого). У міру випуску готової продукції, суми витрат списуються на рахунки 40, 43 або 90.2 (знову ж таки залежно від рахунку, на якому здійснювалося їх накопичення та формування собівартості). Залишок за рахунками, у яких відбиваються прямі витрати, є величиною незавершеного виробництва для підприємства.

Непрямими витратами є витрати, які неможливо віднести на виробничий процес окремої номенклатурної позиції, оскільки вони понесені з виготовлення декількох номенклатурних позицій. У 1С Бухгалтерія 8.3 як непрямих рекомендується відображати витрати для виробництва в цілому та різні управлінські витрати, які накопичуються на рахунках 25 та 26. Даний вид витрат відноситься на собівартість товарів у момент її продажу, при цьому вони також впливають на розмір оподатковуваного прибутку, зменшуючи його.

Щоб здійснювати 1С Бухгалтерія облік витрат максимально коректно, слід налаштувати правила розподілу непрямих витрат. Для цього слід пройти в розділ меню, що містить налаштування політики організації обліку та увійти до меню з налаштуваннями методів рознесення непрямих витрат. Якщо застосовується директ-костинг, необхідно помістити перемикач у відповідне положення. В іншому випадку необхідно залишити колишні налаштування.

У межах обліку з метою визначення величини прибуток, прямі витрати списуються на собівартість готової продукції, а непрямі знижують величину оподатковуваного прибутку у тому періоді, коли було понесено. Склад прямих витрат визначається платником податку самостійно. У 1С Бухгалтерія налаштувати його можна у розділі меню, присвяченому податкам та звітам. Далі слід пройти за посиланням для налаштування параметрів прибуток і вибрати склад статей витрат, які вважатимуться прямими.

Метод розподілу загальновиробничих витрат необхідно прописати в Обліковій політиці організації, де необхідно визначити пропорційно до якої бази розподіляється 25 рахунок:

Виторг,
Планова вартість випуску,
Прямі витрати,
Пряма заробітна плата,
Прямі матеріальні витрати,
Та ін.

Перш ніж вибрати один з методів, необхідно продумати який з них найбільше підходить під вид діяльності організації:

Якщо вибрати варіант розподілу пропорційно до виручки, а протягом місяця виручки не було, то в цьому випадку 25 рахунок не закриється. Для цього в 1С 8.3 потрібно відобразити виторг у розмірі 0,01 копійка.
Якщо є випускати продукцію, то краще вибрати спосіб розподілу пропорційно планової вартості випуску чи пропорційно прямим матеріальних витрат.

Якщо організації немає 25 рахунки, то метод його розподілу в Обліковій політиці можна не ставити.

Крок 2. Випередити розподіл непрямих витрат 1С 8.3

На закладці «Витрати», за кнопкою «Непрямі витрати» визначаються методи розподілу непрямих витрат:

У 1С 8.3 у методах розподілу непрямих витрат показується, що розподіляється в базі розподілу, пропорційно до чого розподіляється і куди розподіляється:

У прикладі показаний метод розподілу для 25 рахунки. У цьому випадку всі витрати на рахунку 25 розподілятимуться пропорційно до планової вартості випуску. Також можна зазначити і підрозділ.

Однак у 1С 8.3 є нюанс. Якщо вибрано метод пропорційно до планової вартості випуску, то необхідний документ по « »:

Якщо немає документа «Звіт виробництва за зміну», тоді 25 рахунок закриватися не буде, а буде помилка. Потрібно враховувати, як часто виробництво є чи ні, як часто випуск є чи ні. І в залежності від цього брати базу для розподілу 25 рахунків:

Якщо з облікової політики 26 рахунок також має розподіляться у 20 рахунок, то в 1С 8.3 щодо методів розподілу непрямих витрат, можна не вказувати рахунок витрат, тобто не вказувати ні 25, ні 26 рахунок. Тоді ці рахунки будуть розподілятися так, як поставите правило. Або окремо для рахунку 25 та окремо для рахунку 26 задати правило розподілу:

Як правильно налаштувати базу 1С 8.3 для того, щоб:

1С 8.3 сама ділила витрати на прямі та непрямі для цілей бухгалтерського та податкового обліку,
в 1С 8.3 автоматично заповнювалася декларація з податку на прибуток та ,

Поставте вашу оцінку цій статті:

Платникам податку на прибуток, що займаються виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням виробничих послуг, необхідно виробничі витрати в 1С Бухгалтерія 8 розділити на прямі витрати та непрямі витрати.

Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку програми 1С Бухгалтерія 8 описуються в однойменному регістрі відомостей. Користувач має самостійно вказати у ньому перелік прямих витрат виробництва у податковому обліку 1С. Все, що не зазначено в цьому регістрі, програма 1С інтерпретує, як непрямі витрати виробництва.

Ми з вами на конкретних прикладах навчимося визначати прямі витрати виробництва у податковому обліку програми 1С Бухгалтерія 8.2. Дуже важливо, щоб розподілом прямих витрат у 1С займалася людина, яка володіє бухгалтерським та податковим обліком.

1. Прямі та непрямі витрати виробництва

Статтями 271-273 глави 25 НК РФ для платників податку на прибуток передбачено два альтернативні способи визначення доходів та витрат. Бажаний спосіб необхідно закріпити в обліковій політиці організації.

Метод нарахування. Є універсальним та підходить на всі випадки життя.
Касовий метод. Іноді зручніше, але має низку обмежень.

Платниками прибуток є організації, застосовують загальну систему оподаткування (ОСНО). Для цих організацій у програмі 1С Бухгалтерія 8 застосовується лише метод нарахування.

Відповідно до п. 1 ст. 318 НК РФ платники прибуток, застосовують метод нарахування, Витрати виробництво та реалізацію товарів (робіт, послуг), повинні вести поділяючи їх у прямі і непрямі витрати. Пояснюється це різними умовами їхнього визнання у податковому обліку, див. п.2 ст. 318 НК РФ.

Непрямі витрати. Непрямі витрати на виробництво та реалізацію, здійснені у поточному звітному (податковому) періоді, у повному обсязі визнаються витратами у цьому ж податковому періоді. Тобто навіть якщо в поточному періоді не було реалізації, все одно непрямі витрати зменшують оподатковуваний прибуток цього періоду.
Прямі витрати. Прямі витрати відносяться до витрат поточного звітного (податкового) періоду з реалізацією продукції (робіт, послуг), у вартості яких вони враховані відповідно до статті 319 цього Кодексу. Тобто, з урахуванням залишку незавершеного виробництва.

Винятком може бути випадки, коли організація надає виробничі послуги. Такі платники податків мають право відносити суму прямих витрат, здійснених у звітному (податковому) періоді, у повному обсязі зменшення доходів від виробництва та реалізації цього звітного (податкового) періоду без розподілу на залишки незавершеного виробництва.

Перелік прямих видатків законодавством не регламентовано. Це означає, що організація самостійно визначає в обліковій політиці перелік прямих видатків, але з урахуванням положень п. 1 ст. 318 НК РФ.

Матеріальні витрати. Визначаються відповідно до пп.1 та пп.4 п. 1ст. 254.
Витрати на оплату праці. Витрати на оплату праці персоналу, що бере участь у процесі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, а також витрати на обов'язкове пенсійне страхування, що йдуть на фінансування страхової та накопичувальної частини трудової пенсії на обов'язкове соціальне страхування у разі тимчасової непрацездатності та у зв'язку з материнством, обов'язкове медичне страхування, обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, нарахованих на зазначені суми витрат на оплату праці.
Амортизація. Суми нарахованої амортизації за основними засобами, що використовуються під час виробництва товарів, робіт, послуг.

Для поділу прямих і непрямих витрат у податковому обліку у конфігурації 1С:Бухгалтерія 8 призначено регістр відомостей «Методи визначення прямих і непрямих витрат виробництва, у податковому обліку».

Але перш, ніж вивчати його, відкрийте «ПІДПРИЄМСТВО \ План рахунків \ План рахунків бухгалтерського обліку» та зверніть увагу на наступні моменти. Ті рахунки, на яких ведеться податковий облік, позначені ознакою ведення податкового обліку – наявність прапора у графі «НУ». На рахунках витрат (20, 23, 25, 26) також встановлено ознаку податкового обліку. Крім того, на цих рахунках є субконто «Статті витрат».

У свою чергу, статті витрат описуються в однойменному довіднику «Статті витрат». Серед реквізитів цього довідника є реквізит Вид витрати. Його значення використовується з метою податкового обліку.

Якби весь перелік статей витрат можна було б розділити на два списки, що не перетинаються (прямі та непрямі статті витрат), то досить було б просто створити два відповідні довідники і на цьому вирішити задачу поділу витрат на прямі та непрямі.

Однак складність у тому, що та сама стаття витрат в одних ситуаціях може відноситися до прямих витрат, в інших до непрямих витрат. Наприклад, стаття витрат із видом витрати «Оплата праці». Для оплати праці виробничого персоналу це пряма витрата. А ось оплата праці управлінського персоналу – це непряма витрата.

2. Регістр відомостей "Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку"

Вище ми вже зазначили, що для вирішення цього завдання у конфігурацію запроваджено періодичний регістр відомостей «Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку».

Не рідко можна чути таку фразу. Цей регістр містить перелік прямих витрат. Усі витрати, які не описані в ньому, є непрямими витратами. Це не зовсім так. Він містить список прямих витрат, а список правил (умов) визначення прямих витрат. Кожен запис є умовою. Якщо для витрати виконується хоча б одна описана в регістрі умова, то така витрата у програмі визнається прямою витратою. Для тих витрат, котрим не виконується жодна умова, є непрямими витратами.

Часто записи цього регістру називають шаблонами чи масками. Можливо, поки що це все не дуже зрозуміло. Тому давайте розбиратися по порядку.

Перелік прямих витрат організація самостійно затверджує у своїй обліковій політиці. Отже, реєструвати його найкраще через форму регістру відомостей «Облікова політика організацій». Перейдіть на закладку "Податок на прибуток" та натисніть на кнопку "Вказати перелік прямих витрат".

Якщо для цієї організації регістр відомостей «Методи визначення прямих і непрямих витрат виробництва у податковому обліку» ще містить жодної записи, то програма запропонує заповнити його автоматично.

Не варто довго думати про вибір кнопки. Через 20 секунд програма відкриє регістр для ручного формування у ньому необхідних записів. В принципі, можна закрити його і знову натиснути на кнопку «Вказати перелік прямих витрат».

Не дивуйтеся, якщо при відкритті цього регістру за командою «ОПЕРАЦІЇ \ Реєстр Відомостей\ Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку» програма не запропонує заповнити. У цьому режимі вона не пропонує заповнити його.

Після натискання на кнопку «Так» регістр заповниться такими записами.

Кожен запис у цьому регістрі є умовою для визнання витрати прямою витратою. Фактичний поділ витрат у податковому обліку на прямі та непрямі провадиться наприкінці місяця регламентним документом «Закриття рахунків (20, 23, 25, 26)».

На прикладі 1-го запису подивимося, як «розмірковує» документ «Закриття рахунків (20, 23, 25, 26)», щоб визнати витрати прямою чи непрямою. Спрощено можна виділити такі етапи «прийняття» рішення.

1-й крок. Для поточного місяця (наприклад, березень 2012 року), для організації «Торговий дім «Комплексний», у регістрі бухгалтерії «Журнал проводок (бухгалтерський та податковий облік)» документ знаходить усі записи (проводки бухгалтерського обліку) типу 20.01\69.11.
2-й крок. Серед знайдених записів для подальшого аналізу залишаються лише ті, дата яких не раніше ніж дата шаблону в регістрі «Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку». У прикладі це 01.01.2012.
3-й крок. Так як у шаблоні регістра реквізит «Підрозділ» не вказано, далі розглядаються записи 20.01\69.11, зроблені в будь-якому підрозділі організації.
4-й крок. Реквізит «Стаття витрат» також не заповнений, але це не означає, що розглядаються будь-які статті витрат. Приймаються до уваги лише статті витрат, у яких у реквізиті «Вигляд витрати» зазначено значення «Інші витрати». Чому так? Та тому, що в даному записі, в реквізиті «Вигляд витрат НУ» вказано значення «Інші витрати».

Таким чином, якщо запис 20.01\69.11, зроблений у бухгалтерському обліку задовольняє всі перераховані умови, то його суму програма віднесе до прямих витрат.

Якщо у бухгалтерському обліку виявлено витрату, для якої не знайдено відповідного шаблону в даному регістрі, то у податковому обліку дана витрата визнається непрямою та її програма списує до дебету відповідного субрахунку рахунку 90.08 «Управлінські витрати».

А тепер уважніше розберемося з реквізитами регістру відомостей «Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку». У ньому є дві групи реквізитів: Обов'язкові та Додаткові.

Обов'язкові реквізити.

Дата. Тут вказуємо дату, починаючи з якої діє цей запис регістру. Якщо згодом облікова політика за переліком прямих витрат зміниться, треба буде вводити нові записи з новими датами їх активності.
Організація. Кожна організація самостійно визначає свій список прямих витрат. Оскільки у цьому регістрі прямі витрати зберігаються у всіх організаціям, то кожної записи обов'язково слід зазначити її належність тій чи іншій організації.
Вид витрат у НУ. ТВід витрати відповідно до класифікацій у п. 1 ст. 318 НК РФ. Вибір виду витрати на НУ обмежує список можливих статей витрат. Для цього запису можуть розглядатися лише ті статті витрат, у яких у реквізиті «Вигляд витрати» зазначено таке ж значення, як і в реквізиті «Вигляд витрат у НУ».

Додаткові (необов'язкові) реквізити.

Підрозділ. Вказуємо той підрозділ, витрати за яким відповідно до прийнятої облікової політики є прямими. Зазвичай це виробничі підрозділи. Якщо підрозділ не зазначено, то розглядаються витрати на всі підрозділи.
Рахунок Дт. При необхідності можна вказати будь-який із 4-х рахунків обліку витрат: 20, 23, 25 або 26. Якщо рахунок не вказано, то за умовчанням передбачається будь-який із цих рахунків.
Рахунок Кт. При необхідності можна вказати будь-який рахунок, що кореспондує з дебету з рахунком витрат відповідно до Інструкції із застосування Плану рахунків (Наказ 94н).
Стаття витрат. Програма дозволить вказати тільки ту статтю витрат, у якій значення реквізиту «Вид витрати» збігається зі значенням реквізиту «Вид витрат у НУ» у регістрі відомостей, що розглядається.

Дуже важливо розуміти, що до закриття місяця витрати організації на виробництво не поділяються на прямі та опосередковані витрати. Відповідно до налаштувань Плану рахунків вони, як витрати, відображаються в момент реєстрації господарської операції у бухгалтерському обліку (БО) та у податковому обліку (НУ).

Не менш важливо розуміти залежно від яких налаштувань виникають ті чи інші проводки в БО та НУ. Для наочності розглянемо такий приклад. Нехай документом «Вимога-накладна» на рахунок 26 «Загальногосподарські витрати» списано матеріали. Нехай для простоти в регістрі відомостей «Методи визначення прямих і непрямих витрат виробництва у податковому обліку» немає жодного запису. Тобто всі витрати у податковому обліку визнаються непрямими. Після закриття місяця, залежно від налаштувань облікової політики, ми побачимо наступні проводки.

Варіант 1: Знятий прапор "За методом директ-костинг".

СУ: 26\10.01
НУ: 26\10.01
НУ: 90.08.1\26

Зверніть увагу на останню проводку, 90.08.126. До стану прапора "За методом директ-костинг" вона ніякого відношення не має. Вона обумовлена тим, що у регістрі відомостей «Методи визначення прямих і непрямих витрат виробництва у податковому обліку» немає жодного запису. Отже всі витрати на НУ визнаються непрямими і списуються наприкінці місяця на рахунок 90.08.1.

Варіант 1: Встановлено прапор "За методом директ-костинг".

СУ: 26\10.01, проведення формується документом «Вимога-накладна» відповідно до налаштувань регістру відомостей «Рахунки обліку номенклатури».
БО: 90.08.1\26, Проводка формується документом «Закриття рахунків (20, 23, 25, 26), якщо встановлено прапор «За методом директ-костинг».
НУ: 26\10.01, проведення формується документом «Вимога-накладна» відповідно до налаштувань регістру відомостей «Рахунки обліку номенклатури» та наявністю ознаки ведення НУ на рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» та рахунку 10.01 «Сировина та матеріали».
НУ: 90.08.1\26, Проводка формується документом «Закриття рахунків (20, 23, 25, 26). У нашому налаштуванні всі витрати є непрямими.

З аналізу цього прикладу слід звернути увагу наступного моменту.

Стан прапора «За методом директ-костинг» впливає формування проводок лише у бухгалтерському обліку під час закриття месяца. До податкового обліку він не має жодного відношення

У податковому обліку списання витрат на собівартість чи управлінські витрати визначається їх характером. Прямі витрати наприкінці місяця списуються з рахунків витрат на дебет рахунка 90.02.1 «Виручка з діяльності з основною системою оподаткування».

Навпаки, непрямі витрати при закритті місяця прямо відносяться до дебету рахунка 90.08.1 «Управлінські витрати на діяльність з основною системою оподаткування».

3. Приклади заповнення регістру відомостей «Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку»

Для розуміння того, як відбувається поділ витрат на прямі та опосередковані, найкраще розглянути кілька типових прикладів.

Регістр не містить жодного запису.

Це найпоширеніша помилка новачків. Вони часом не знають, що цей регістр треба заповнити списком умов для визнання прямих витрат. Так як у регістрі немає жодного запису, значить немає жодної умови визнання прямих витрат. Отже, будь-яка витрата програмою сприйматиметься як непряма витрата.

Припустимо, що у нас є загальновиробничі та загальногосподарські витрати. При закритті місяця програма, як і належить, у бухгалтерському обліку сформує проведення до дебету рахунку 20.01 «Основне виробництво». Припускаємо, що прапор «За методом директ-костинг» знято. А ось у податковому обліку будуть зроблені проведення до дебету рахунку 90.08.1 «Виручка щодо діяльності з основною системою оподаткування».

Неправильна вказівка на рахунки витрат.

Якщо програма за замовчуванням заповнює регістр, вона правильно вказує рахунки. А ось при ручному його редагуванні користувачі іноді вказують рахунок групу, наприклад, рахунок 20 «Основне виробництво».

На жаль, програма чомусь дозволяє таку вільність. Але це не правильно! Згадаймо, що проводки програма робить тільки за внутрішніми субрахунками. Тому вказівка групового рахунку рівносильна його відсутності.

За наявності такого запису для всіх бухгалтерських проводок типу 20.01\69.02.3 у податковому обліку будуть зроблені проводки типу 90.08.01\69.02.3. Тобто у податковому обліку всі ці витрати будуть визнані непрямими.

У регістрі відомостей «Методи визначення прямих і непрямих витрат виробництва, у податковому обліку» неприпустимо вказувати рахунок групу. Тільки найвнутрішній субрахунок для рахунку групи

Усі витрати визнати прямими.

Якщо ми хочемо, наприклад, всі матеріальні витрати у податковому обліку визнати прямими, достатньо зробити один запис. У ній необхідно заповнити лише обов'язкові реквізити, а у реквізиті «Вигляд витрат у НУ» вказати значення «Матеріальні витрати».

Цим самим програмі задано, що будь-яка бухгалтерська проводка до дебету рахунку витрат (20, 23, 25, 26), з будь-якого кредиту рахунку, що кореспондує з рахунком витрат, у будь-якому підрозділі та за будь-якою статтею витрат з видом витрати «Матеріальні витрати» у податковому обліку буде відображатися як пряма витрата.

Тобто, якщо в бухгалтерському обліку є, наприклад, проведення 20.01\25, то і в податковому буде створено проведення 20.01\25.

Вочевидь, що такий запис за необхідності можна створити будь-якого виду витрати на податковому обліку: Амортизація, Оплата праці та т.д.

Загальну маску не слід деталізувати.

Іноді в регістрі зустрічаються загальні шаблони та одночасно їх деталізації, наприклад, як на малюнку.

Дуже важливо розуміти, що запис, що деталізує загальний шаблон, не є більш пріоритетним. Усі записи у регістрі рівноправні!Для документа "Закриття рахунків (20, 23, 25, 26)" це просто надмірна інформація. Тому для двох нижче описаних ситуацій результат буде однаковим.

У регістрі є лише загальний шаблон, перший запис.
У регістрі є загальний шаблон (1 запис) і записи, що деталізують його (2 і 3 записи).

Уникайте записів, які деталізують загальний шаблон. Вони захаращують регістр і ускладнюють з боку користувача контроль за ним. Простіше кажучи, можна заплутатися/

Поділ одновидових витрат на прямі та непрямі.

Під одновидовими витратами розумітимемо всі витрати, що належать до одного виду витрат у податковому обліку. Наприклад, «Відрядження».

Іноді виникає необхідність частину одновидових витрат зарахувати до прямих витрат, а іншу частину до непрямих. Припустимо, що нашої організації є три підрозділи: Адміністрація, Цех 1 і Цех 2.

Витрати на відрядження працівників цехів відноситимемо на фактичну собівартість. Значить у податковому обліку це мають бути прямі витрати.
Витрати на відрядження працівників адміністрації відноситимемо на управлінські витрати. Значить у податковому обліку це мають бути непрямі витрати.

Для вирішення цього завдання у довіднику «Статті витрат» введемо два нових елементи.

Найменування «Відрядження виробничі». Для цього елемента вкажемо вид витрати «Витрати на відрядження». Цей елемент застосовуватимемо для працівників виробничих цехів. Це — прямі витрати.
Найменування «Відрядження. Для цього елемента теж вкажемо вид витрати «Витрати на відрядження». Однак цей елемент застосовуватимемо для працівників адміністрації. Це непрямі витрати.

Загальний шаблон, тобто шаблон лише з обов'язковими реквізитами нам не допоможе. Описуємо лише деталізуючі записи, як у малюнку.

Описані умови документ «Закриття рахунків (20, 23, 25, 26)» інтерпретуватиме так.

Прямі витрати. Витрати на будь-які «Відрядження виробничі», списані в дебет будь-якого рахунку витрат у підрозділ Цех-1 або Цех-2 будуть визнані прямими витратами в НУ.
Непрямі витрати. Вважаємо, що у регістрі немає ні явного, ні не явного запису зі статтею витрат «Відрядження». У цьому випадку всі «витрати на відрядження» зі статтею витрат «Відрядження» будуть визнані в НУ непрямими витратами.

4. Аналіз прямих та непрямих витрат на виробництво

Для аналізу прямих і непрямих витрат за виробництво (роботи, послуги) підходять стандартні бухгалтерські звіти. Важливо лише пам'ятати про таке.

Поділ на прямі та опосередковані витрати виконує регламентний документ «Закриття рахунків (20, 23, 25, 26)». Тому відомості про витрати у податковому обліку у стандартних бухгалтерських звітах можна отримати лише після цього документа. Ми зупинимося на спеціалізованих звітах.

Звіт "Регістр обліку витрат на виробництво".

Даний звіт можна відкрити за командою «ЗВІТКИ \ Реєстри податкового обліку з податку на прибуток\ Реєстр обліку витрат на виробництво». Залежно від значення реквізиту "Вигляд витрат" він формує список прямих або непрямих витрат.

Відразу зазначимо, що перелік прямих витрат у цьому звіті – це поки що потенційні прямі витрати. Частина стане такими лише після реалізації. Пам'ятайте «прямі витрати відносяться до витрат поточного звітного (податкового) періоду з реалізацією продукції (робіт, послуг) …», ст. 318 НК РФ.

Непрямі витрати у податковому обліку визнаються у міру їх виникнення. Тобто чекати на реалізацію продукції не треба. Їхній перелік можна побачити, якщо в реквізиті «Вигляд витрат» вказати «Непрямі витрати».

Звіт "Регістр обліку витрат на виробництво" можна формувати і до та після проведення регламентного документа "Закриття рахунків (20, 23, 25. 26").

Звіт «Аналіз стану податкового обліку з податку прибуток».

Після проведення документа «Закриття рахунків (20, 23, 25. 26) стають актуальними дані звіту «ЗВІТИ Аналіз стану податкового обліку з податку на прибуток». Він дозволяє аналізувати прямі та непрямі податки, які пішли на зменшення податкової бази з податку на прибуток.

Звіт можна сформувати лише тому випадку, якщо за зазначений період були доходи, точніше реалізація.

Клацніть по розділу «Витрати». Відкриється форма, де можна побачити суми прямих і непрямих витрат, визнаних у податковому обліку.

Давайте проаналізуємо. Отже, звіт показує, що програма визнала прямих витрат у сумі 30720 рублів. Однак вище ми бачили, що прямих витрат має бути вдвічі більше – 61 440 рублів. Причина в тому, що у виробництво ми списали матеріалів рівно на два стільці. Випустили також два стільці. А ось продали один стілець. А прямі витрати, як ми пам'ятаємо, приймаються з реалізацією продукції.

Довідка-розрахунок «Собівартість продукції».

Собівартість продукції». Він дозволяє відобразити фактичну собівартість продукції, як бухгалтерського обліку, і у податковому обліку.

Друкована форма звіту є обліковим документом. Ним затверджується розподіл виробничих витрат на собівартість випущеної продукції та собівартість наданих послуг у місяці формування звіту.

Довідка-розрахунок "Калькуляція".

Цей звіт можна відкрити за командою «ЗВІТКИ \ Довідки-розрахунки \ Калькуляція». Він дозволяє відобразити склад витрат, які формували фактичну собівартість продукції як бухгалтерського обліку, так і в податковому обліку.

Друкована форма звіту є обліковим документом. Ним затверджується склад, кількісні та фінансові характеристики витрат за виробництво випущеної продукції і надання послуг виробничого характеру місяці формування звіту.

Висновки

Щоб грамотно керувати собівартістю продукції, треба добре розібратися з роботою регістру відомостей «Методи визначення прямих та непрямих витрат виробництва у податковому обліку».
Стан прапора «За методом директ-костинг» має відношення до бухгалтерського обліку та не має жодного відношення до податкового обліку.
Не плутайте визначення прямих і непрямих витрат із розподілом загальновиробничих та загальногосподарських витрат.

додаткова інформація

За питанням передплатники на ІТС можуть ознайомитися зі статтями методистів фірми 1С на сайті інтернет-версії ІТС.

Як заповнювати регістр «Методи визначення прямих витрат виробництва у НУ».
Як перевірити непрямі витрати у декларації з податку на прибуток.
Списання загальновиробничих та загальногосподарських витрат.

Далі буде.